9 клас. Біологія
Тема: Харчові зв'язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.
1. Вивчити параграф 49.
2. Опрацювати питання ст. 208
Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) —
взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела
(зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі
трофічні рівні.
Ланцюги
живлення — це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом
живлення наступного.
Екологічна
піраміда буває трьох типів:
• піраміда чисел — відображує чисельність
окремих організмів на кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть
участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;
• піраміда біомаси — відображує кількісне
співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна
маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса
яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;
• піраміда енергії — відображує кількість
енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному
наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюється за одиницю часу,
є більшою, ніж на попередньому.
Усі три типи пірамід — продукції, біомаси
і чисел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші
два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною структурою, останнє
(піраміда продукції) має універсальний характер.
Знання законів продуктивності екосистем і кількісний облік потоку
енергії мають велике практичне значення. Уміння точно розрахувати потік енергії
і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший вихід продукції,
необхідної людині.
Колообіг речовин
Біологічний кругообіг — це багаторазова
участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина
кругообігу — обмеженість елементів, з яких будується тіло організмів.
У біосфері відбувається постійний
кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу
природу і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізмами під
час гниття, надходять у ґрунт і атмосферу, знову включаються в кругообіг
речовин біосфери, поглинаючись живими організмами. Весь цей процес і буде
біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції характерним є накопичення
хімічних елементів у живих організмах, а також їх вивільнення в результаті
розкладу мертвих організмів. Біогенна міграція викликається трьома процесами:
• обміном
речовин в організмах;
• ростом;
•
розмноженням.
З
екологічної точки зору, найважливішими є кругообіги речовин, які є основними
компонентами живої речовини:
•
кругообіг Оксигену;
•
кругообіг Карбону;
•
кругообіг Нітрогену;
•
кругообіг Сульфуру;
•
кругообіг Фосфору;
•
кругообіг води.
Потік енергії в
екосистемах
У біогеоценозі енергія накопичується у
вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з
неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і
редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у
вигляді тепла. Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час
перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку
організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш
високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку.
Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними. Під час
перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина
(80-90 %) губиться під час виділення теплоти. Кожен ланцюг живлення складається
з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів
займатиме в ланцюзі живлення певне положення, або трофічний рівень. На початку
ланцюгів живлення, як правило, перебувають продуценти, тобто автотрофні
організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають
тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
Так, рослиноїдні тварини займають
трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І
порядку.
Далі йде
рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку)
тощо. Якщо консументи споживають різні види їжі, то в різних ланцюгах живлення
вони можуть займати різні трофічні рівні.
Частина біомаси відмерлих продуцентів
(наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також
рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи,
екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну
їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних. Наприкінці ланцюга
живлення енергія, яка зберігається в мертвій органіці, остаточно розсіюється у
вигляді тепла під час руйнування її редуцентам.
Енергія в біогеоценозах ніби поділяється
на два потоки: один починається з живих організмів — продуцентів, другий — від
мертвої органіки. Унаслідок цього в біогеоценозах формуються два типи ланцюгів
живлення: пасовищного (ланцюги виїдання) і детритного (детрит (від лат.
детритус — подрібнений) — подрібнені рештки організмів) (ланцюги розкладання).
Ланцюги живлення пасовищного типу
починаються з продуцентів і включають послідовно ланки консументів I, II та
інших порядків і завершуються редуцентами. Ланцюги живлення детритного типу
починаються зі споживачів мертвої органіки, далі ведуть до видів, які ними
живляться, і завершуються також редуцентами.
У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги
живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це
відбувається тому, що організми певного виду можуть бути ланками різних
ланцюгів живлення. Наприклад, особини одного виду птахів можуть споживати як
рослиноїдні (консументи II порядку), так і хижі види комах (консументи III
порядку) тощо. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку
біогеоценозу.
Немає коментарів:
Дописати коментар