9 клас. Хімія.

Тема: Значення природних і синтетичних органічних сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

1.Вивчити параграф 40-41.

2. Опрацювати питання ст.211-215.

3 Підготувати навчальний проект на вибір: " Друге життя паперу", " Джерела органічного забруднення території громади".

4. Переглянути відео за посиланням : https://youtu.be/lkUVr8rN7Ek

Тема: Практична робота № 5"Виявлення органічних сполук у харчових продуктах"

1.Опрацювати інструкцію ст.212 -213.

2. Переглянути відео запосиланням : https://youtu.be/zaoFS8WIHZM

8 клас. Хімія.

Тема: Розв'язування розрахункових задач "Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини, реагентів та продуктів реакції"

1. Повторити параграф 21.

2. Виконати завдання ст. 110 №3,4

3.Переглянути відео за посиланням : https://youtu.be/O_zLNmVC-hg

7 клас. Хімія.

Тема: Очищення води на водоочисних станціях та вдомашніх умовах.

1. Підготувати навчальні проекти за вибором : "Способи очищення води в побуті", "Збереження чистоти водойм: розв'язування проблеми у вашій місцевості".

2. Провести домашній експеримент ст.162.

3.Переглянути відео за посиланням : https://youtu.be/2Xc16llOCFg

  https://youtu.be/L7krBf6GA3Y.

Тема: Контрольна робота (тести) 

Виконати тестові завдання на ст.163 - 165

9 клас. Біологія.

Тема:  Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.

1. Вивчити параграф 53.

2. Опрацювати тести ст223-224.

3. Переглянути відео за посиланням :https://youtu.be/cX1NjGQRQHA

Тема: Дослідницький проект: "Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості"

1. Переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/0nAsKmCr1J8

https://youtu.be/S1tFKj2k3lQ

2. За бажанням оформити проект у вигляді презентації.

7 клас.Біологія.

Тема : Природоохоронні території. Червона книга України.

1.Вивчити параграф 54.

2.Опрацювати питання ст.243.

3. Підготувати міні-проект "Заповідні території України"

4. Переглянути відео за посиланням :https://youtu.be/kY0rST3A_w8

5 клас .Природознавство.

Тема: Зміни в природі, що виникають внаслідок природних чинників і діяльності людини.

1.Вивчити параграф 45.

2. Опрацювати питання ст.201.

3. Переглянути відео за посиланням : https://youtu.be/6BVuTPkrxoM

Тема: Екологічні проблеми та їх розв'язання.

1.Вивчити параграф 46

2.Опрацювати питання ст. 206.

3. Переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/Pt9y30fPSls.

9 клас Хімія

Тема: Поняття про амінокислоти.

1.Вивчити параграф 39.

2.Опрацювати питання ст.206

3. Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/FLPY8JEEa

Тема: Білки, як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокіслот і білків.

1.Вивчити параграф 39.

2.Опрацювати питання ст.206

3. Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/ZzQRlKKUZKU

8 клас. Хімія

Тема: Практична робота №2 "Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук."

1.Повторити параграфи 23,25, 28, 31.

2. Переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/YzhPPFSd-dE

Тема: Практична робота №3 "Розв'язування експериментальних задач"

1.Повторити параграф 34.

2. Опрацювати алгоритм ст.186

3.Переглянути відео за посиланням: 

https://youtu.be/uojTfIgAWVE

7 клас. Хімія

Тема : Проблема чичтої води. Охорона водойм від забруднення.

1.Вивчити параграф 29.

2.Опрацювати питання ст.161

3.Підготувати навчальний проєкт на вибір :"Дослідження якості води з різних джерел.", "Дослідження хімічних і фізичних властивостей води"

4.Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/L7krBf6GA3Y

https://youtu.be/32O9WoTm7_E

9 клас. Біологія.

Тема: Стабільність екосистем та причини її порушення

1. Вивчити параграф 51.

2. Опрацювати питання ст.213.

3. Переглянути відео за посиланням : https://youtu.be/CnY_4S9CgNw

Тема: Біосфера,як цілісна система

1. Вивчити параграф 52

2.Опрацювати питання ст. 217

3. Переглянути відео за посиланням :https://youtu.be/GTaBydn-1cM

7 клас. Біологія

Тема: Співіснування організмів в угрупуваннях.
1.Вивчити параграф 53.
2. Опрацювати питання ст.237.
3. Підготувати міні проект: "Як тварини пристосовані до життя в різних умовах."
4. Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/XR-aEAF8vSE


Тема: Вплив людини та її діяльність на організм.  Екологічна етика.
1.Вивчити параграф 53.
2. Опрацювати питання ст.237.
3.Підготувати повідомлення на тему : "Тварини. що вимерли за часів людини."
4. Знайти інформацію про різні групи тварин, що занесені до Червоної книги України.

5 клас. Природознавство.

Тема: Узагальнення та  систематизація знань з теми: "Планета Земля, як середовище життя організмів" (Тести)

Ст. 194 -195 виконати на окремих аркушах.

Тема: Людина - частина природи.Зв'язок людини з природою.

1. Вивчити параграф 45.

2. Виконати завдання ст. 201.

3. Скласти розповідь про використання води людиною.

4. Переглянути відео за посиланням :https://youtu.be/S9caPlf5ioU

9 клас.Біологія

Тема: Біотичні, абіотичні та антропогенні фактори.

1. Вивчити параграф 50.

2. Підготувати навчальний проект "Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості".

3.Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/S1tFKj2k3lQ

https://youtu.be/Sg3MCspVFCk

      Екологічний фактор — будь-який фактор середовища, що здатен тою чи іншою мірою, прямим або непрямим способом впливати на живі організми, в період хоча б однієї фази індивідуального розвитку.

Саме у визначенні екологічного фактора і знаходимо системний, комплексний підхід до вивчення закономірності функціонування як організму, так і їх сукупності. Так, відсутність якогось фактора у визначений період існування може гальмувати процес відтворення (відомо, що відсутність належних умов може призупинити розвиток понад і, отже, організм не розмножується) або ріст (рослини проростають тільки при визначеній сукупності факторів). Опосередкованість впливу екологічного фактора визначається залежністю одного організму від іншого. На перший погляд, важко уявити залежність хижака від екологічного фактора Сонця, але вивчення трофічних взаємовідносин засвідчило, що хижак непрямим чином залежить від даного екологічного фактора, позаяк кількість їжі, яку він споживає, залежить від кількості та якості організмів, що споживає його жертва.

      Екологічні фактори середовища, що ними зв'язаний будь-який живий організм, поділяють на дві категорії: абіотичні (фактори неживої природи) та біотичні (фактори живої природи). Існує певна умовність поділу і взаємовпливу абіотичних та біотичних факторів, оскільки живі організми здатні призвести до змін, які ведуть за собою і зміни абіотичних факторів (ліс знищений шкідниками, активна риюча діяльність норників на схилах може призвести до початку процесу ерозії). Отже, сучасна екологічна наука розглядає наступні фактори навколишнього середовища, які впливають на функціонування як живих організмів, так і систем в цілому.   

     Абіотичні фактори — сукупність кліматичних, ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять потоки, хвилі і т.д.

Біотичні фактори — сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші.

 Антропічні або антропогенні фактори — такі фактори, агентами яких є людина (безпосередньо або внаслідок своєї діяльності).

    Роль антропічного фактора весь час зростає. Дія людини на рослинні угруповання може бути прямою (безпосереднє споживання, вирощування в системі сільського господарства, використання рослинних ресурсів, інтродукція, пряме винищення тощо) та непрямою (деградація та позитивні зміни в фітоценозах, вимирання одних видів та розповсюдження інших внаслідок різних видів людської діяльності). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний та негативний. 

Людина може навіть істотно змінювати ландшафт. Так, у країнах Середземномор'я, особливо в Греції, свійські тварини (вівці, кози) ще за античних часів винищували багату та різноманітну рослинність. Великих втрат зазнали ліси нашої планети, особливо Європи, Малої Азії, Північної Африки, Куби.

9 клас. Біологія

Тема: Харчові зв'язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

1. Вивчити параграф 49.

2. Опрацювати питання ст. 208

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.

Ланцюги живлення — це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного.

Екологічна піраміда буває трьох типів:

•    піраміда чисел — відображує чисельність окремих організмів на кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;

•    піраміда біомаси — відображує кількісне співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;

•    піраміда енергії — відображує кількість енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюєть­ся за одиницю часу, є більшою, ніж на попередньому.

      Усі три типи пірамід — продукції, біомаси і чисел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною структурою, останнє (піраміда продукції) має універсальний характер.

      Знання законів продуктивності екосистем і кількісний облік потоку енергії мають велике практичне значення. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший вихід продукції, необхідної людині.

                            

Колообіг речовин

      Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких будується тіло організмів.

      У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізмами під час гниття, надходять у ґрунт і атмосферу, знову включаються в кругообіг речовин біосфери, поглинаючись живими організмами. Весь цей процес і буде біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції характерним є накопичення хімічних елементів у живих організмах, а також їх вивільнення в результаті розкладу мертвих організмів. Біогенна міграція викликається трьома процесами:

• обміном речовин в організмах;

• ростом;

• розмноженням.

З екологічної точки зору, найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини:

• кругообіг Оксигену;

• кругообіг Карбону;

• кругообіг Нітрогену;

• кругообіг Сульфуру;

• кругообіг Фосфору;

• кругообіг води.

                     Потік енергії в екосистемах

      У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла. Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними. Під час перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина (80-90 %) губиться під час виділення теплоти. Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів займатиме в ланцюзі живлення певне положення, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення, як правило, перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.

     Так, рослиноїдні тварини займають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку.

Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо. Якщо консументи споживають різні види їжі, то в різних ланцюгах живлення вони можуть займати різні трофічні рівні.

      Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних. Наприкінці ланцюга живлення енергія, яка зберігається в мертвій органіці, остаточно розсіюється у вигляді тепла під час руйнування її редуцентам.

      Енергія в біогеоценозах ніби поділяється на два потоки: один починається з живих організмів — продуцентів, другий — від мертвої органіки. Унаслідок цього в біогеоценозах формуються два типи ланцюгів живлення: пасовищного (ланцюги виїдання) і детритного (детрит (від лат. детритус — подрібнений) — подрібнені рештки організмів) (ланцюги розкладання).

      Ланцюги живлення пасовищного типу починаються з продуцентів і включають послідовно ланки консументів I, II та інших порядків і завершуються редуцентами. Ланцюги живлення детритного типу починаються зі споживачів мертвої органіки, далі ведуть до видів, які ними живляться, і завершуються також редуцентами.

      У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це відбувається тому, що організми певного виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Наприклад, особини одного виду птахів можуть споживати як рослиноїдні (консументи II поряд­ку), так і хижі види комах (консументи III порядку) тощо. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.

7 клас. Біологія

Тема: Ланцюги живлення і потік енергії. Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемі.

1.Вивчити параграф 52.

2.Опрацювати питання ст. 232.

3. Підготувати повідомлення "Вплив діяльності людини на організми"
4. Письмово виконати тест.

1. Екологія вивчає:

а) тварин;

б) рослин;

в) взаємозв’язки організмів між собою;

г) взаємозв’язки організмів між собою та із середовищем існування.

2. До абіотичних чинників належать:

а) тварини;      б) світло;

в) температура;      г) вода.

3. До біотичних факторів належать:

а) ґрунт;      б) тварини;

в) рослини;      г) гриби.

4. До антропогенних факторів належать:

а) знищення лісів;

б) наявність заповідних територій;

в) забруднення води;

г) відсутність предметів, зроблених людиною.

5. Популяція — це:

а) особини одного виду;  б) особини різних видів;

в) група особин усередині виду; г) особини різних царств.

6. Екосистема — це:

а) особини одного виду на певній території;

б) особини різних видів на певній території;

в) особини одного виду на певній території у зв’язку з абіотичними факторами;

г) особини різних видів на окремій території з певними абіотичними факторами.

Ланцюги живлення

Стійкість екосистем визначається за постійних параметрів абіотичних зв’язків, за наявністю постійних трофічних зв’язків — ланцюгів живлення.

Ланцюг живлення починається рослинами — продуцентами органічних речовин із неорганічних (CO₂, H₂O) у процесі фотосинтезу.

Наступна ланка — це рослиноїдні тварини; їх відносять до консументів першого порядку.

Третя ланка — це хижаки, які живляться рослиноїдними тваринами; їх відносять до консументів другого порядку.

Іноді в ланцюгах живлення існують консументи третього порядку — хижаки, які можуть живитися іншими хижаками.

Гриби та бактерії належать до редуцентів, які руйнують складні органічні речовини відмерлих організмів до неорганічних сполук.

 Мережа живлення

У природі ланцюги живлення можуть перехрещуватися й утворювати мережу живлення, що збільшує стійкість екосистем.

Потік енергії та речовин у ланцюгах живлення

Під час переходу в ланцюгах живлення речовин, які містять енергію в хімічних зв’язках, відбувається втрата речовин і енергії в середньому у десять разів — це правило екологічної піраміди. Її основою є продуценти.

7 клас Біологія

Тема : Поняття про екосистему та чинники середовища.

1. Опрацювати параграф 51.

2. Опрацювати питання ст.227

3. Підготувати повідомлення або презентацію "Структура екосистеми".

 Екосистема — це сукупність угруповань живих організмів та середовища їх існування, які пов’язані між собою численними зв’язками й утворюють єдину систему, до складу якої входять як живі, так і неживі компоненти.

Організми підвладні впливу різних чинників середовища — екологічних чинників, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.

Екологічні чинники

Тип чинників	Характеристика чинників
Абіотичні	Чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі)
Біотичні	Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові
Антропогенні	Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)

Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.

•  Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене

його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.

На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.

5 клас

Тема : Навчальний проект "Вирощування найвищої бобової рослини"

Опис проблеми. Як виростити найбільшу рослину? Який склад ґрунту буде найкращим для рослини? Який режим поливу і освітлення буде оптимальним?

Висловлюємо свої передбачення/гіпотези щодо умов зростання рослини, плануємо свою діяльність, садимо рослину, забезпечуємо їй визначені умови, спостерігаємо за ростом рослини, фіксуємо дані спостережень у журналі спостережень і за допомогою цифрової камери. По завершенні проекту створюємо мультимедійну презентацію з ходом виконання і результатами та висновками проекту, презентуємо її всьому класу (батькам, вчителям).

Час виконання: 3-4 тижні (вдома)

Матеріали:

1.    Ящики з піском, глиною, перегноєм

2.    Стаканчики для пророщування рослин і поливу

3.    Пророщені рослини (бобових культур) — однакові для всього класу

4.    Термометри

5.    Вода для поливу

6.    Лінійки

7.    Аркуші паперу

8.    Журнали спостережень

9.    *Комп”ютер

Завдання :

1. Ведення журналу спостережень, створення презентацій.

2.   Приготувати необхідні матеріали для виконання проекту

3.   Обговорити і узгодити з усіма однокласниками за яких умов (склад ґрунту, полив, освітлення) може вирости найвища рослина

4.    Спланувати свою діяльність щодо ходу виконання проекту 

5    Регулярно поливати рослину, забезпечувати обраний режим освітлення. Фотографувати рослину, вимірювати її висоту, заносити дані в журнал спостережень.

6.   Побудувати графік росту рослини  на папері, 

7.Спланувати і створити звіт (*мультимедійну презентацію) про   результати і висновки проекту.

5 клас Природознавство

Тема: Екосистеми. Рослинний і тваринний світ нашої місцевості.

Поняття екосистеми. Організми живуть на певній території, зазнають впливу чинників середовища, взаємодіють між собою і впливають на середовище. Так утворюються екосистеми (мал. 166).

Екосистему утворюють організми, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою і середовищем життя.

Організми екосистем поділяють на три групи. До першої групи належать рослини. Вони утворюють органічні речовини і забезпечують ними себе та інші організми. Тому їх називають утворювачами. Другу групу становлять, як правило, тварини. Вони споживають готові органічні речовини, що надходять до них із рослинною і тваринною їжею. Це споживачі. Багато видів бактерій і грибів отримують речовини та енергію для свого існування, розкладаючи рештки відмерлих організмів. їх відносять до групи руйнівників.

Пригадайте і назвіть мешканців лісу, водойми, поля, саду.

Рослини, тварини, гриби і бактерії в екосистемі пов’язані між собою.

Прикладами природних екосистем є ліс, річка, озеро, болото, степ. Вони виникли природним шляхом. Існують штучні екосистеми. їх створює людина, наприклад, парк, квітник, поле, сад, водосховище.

Приклади природних екосистем. Лісом називають велику ділянку землі, на якій ростуть дерева, розташовані близько одне до одного, та інші рослини, а також гриби (мал. 167). У лісі мешкають різні тварини (мал. 168, с. 206).

Розгляньте тварин лісу на малюнку 168. Зверніть увагу на забарвлення покривів тіла тварин. У ньому переважають кольори листків і стовбурів лісових дерев. Це дозволяє тваринам маскуватися і бути непоміченими ворогами. У птахів лісу короткі крила і довгий хвіст, щоб було легко літати між деревами. Багато тварин мають кігті, щоб лазити по деревах.

Мал. 167 Рослини лісу: а - дуб, б - ліщина, в - конвалія

Пригадайте і наведіть приклади рослин різних ярусів лісу.

 

Мал. 168. Мешканці лісу: а — дикий кабан; б — лось; в — шишкар; г — білка

Озеро теж належить до природних екосистем. Кількість світла тут зменшується з глибиною.

В озера своя «ярусність». Розрізняють три ділянки: прибережну, водний простір і дно. У кожній ділянці живуть певні організми. Найбільш заселена рослинами прибережна ділянка озера. Її типовими рослинами є лепеха і калюжниця. Завдяки добре розвиненим кореням вони закріплюються у вологому ґрунті берега водойми. Серед водних рослин знаходять укриття личинки безхребетних тварин (наприклад, комах, деяких молюсків) і мальки багатьох риб.

Пригадайте, завдяки якому явищу кисень потрапляє в озеро.

Мал. 169. Тварини озера: а - короп, б - водомірка, в - молюск беззубка

Мал. 170. Рослини озера: а — лепеха; б — глечики

Водний простір озера густонаселений одноклітинними рослинами і тваринами, різними багатоклітинними організмами, переважно рибами.

На дні озера, річки можна побачити двостулкових молюсків. Вони живляться, прокачуючи воду, і вилучають з неї поживні частинки. А самі слугують їжею для деяких риб і птахів. Ось так співіснують організми водного середовища в екосистемі озера (мал. 169, 170).

Штучні екосистеми. На відміну від природних екосистем, штучні екосистеми створила і доглядає людина.

Прикладами штучних екосистем є поле і сад. Поле — велика ділянка обробленого ґрунту, на якій вирощують культурні рослини. Пшениця, картопля, жито, гречка, кукурудза, буряк, соняшник — основні рослини поля. Культурні рослини споживає людина і свійські тварини.

Культурні рослини — рослини, які людина вирощує для отримання з них певних продуктів.

Які ще організми є в екосистемі поля? Крім культурних рослин, на полях зростають бур’яни.

Поле соняшників — штучна екосистема

Мал. 171. Мешканці поля: а — пшениця; б — маки; в — польова миша; г — буряковий довгоносик

Мал. 172. Мешканці саду: а — черешня; б — смородина; в — сонечко; г — бджола

Живуть у полі і тварини: різні комахи, польові миші, ховрахи, тварини ґрунту (мал. 171).

В екосистемі саду переважають дерева або кущі, які висаджує людина для отримання смачних і корисних плодів (мал. 172, а, б). Яблуні, вишні, черешні, сливи — плодові дерева українських садів. Малина, виноград, смородина, аґрус—приклади кущів саду. Як і в полі, у садах трапляються бур’яни. З тварин у садах найбільше комах і птахів, хоча зустрічаються й інші (мал. 172, в, г).

Користь садам приносять сонечка і бджоли. Рослинам поля шкодять колорадські жуки, довгоносики, метелик білан капустяний, личинки травневого хруща та інших комах. Дерева саду потерпають від попелиць, жуків-листогризів, хрущів, личинок метеликів яблуневої плодожерки.

Вишневий сад

З давніх-давен людина користується дарами океану. Ця величезних розмірів природна екосистема забезпечує людину продуктами харчування (рибою, кальмарами, крабами). Кістки риб і китів переробляють на поживне борошно, яке додають у корм худобі та використовують як добриво. Риб’ячий жир — цінне джерело вітамінів і компонент косметичних засобів. У стулках деяких молюсків знаходять дорогоцінні перли.

У рослинному світі океанів переважають водорості. Водорість ламінарію (її ще називають морською капустою) вживають у їжу. До її складу входить органічна речовина, що містить хімічний елемент Йод. Цей хімічний елемент життєво необхідний людині. За вмістом Йоду морській капусті немає рівних.

Перевірка знань

1  Який склад має екосистема?

2  На які групи поділяють екосистеми?

2  Які зв’язки існують між мешканцями екосистем: а) лісу, б)озера?

4  Куди в екосистемі лісу зникають минулорічна трава та опале листя, рештки померлих тварин?

5  Наведіть приклади штучних екосистем.

6. Яке значення штучних і природних екосистем?

7. Користуючись текстом параграфа і додатковими джерелами, наведіть приклади організмів, що населяють різні яруси лісу.

Д/з

1. Вивчити параграф 44

2. Опрацювати питання ст.193

9 клас

Тема: Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль.

Від латинської мови saccharum – цукор, а fructus – плід, lactis – молоко, cellula – клітина; грецькою мовою γλυκύς означає солодкий, γέννόω – породжую, створюю, χιτών – одяг, шкіра, оболонка (за матеріалами інтернет-енциклопедії Вікіпедія https://uk.wikipedia.org).
Вуглеводи є основним компонентом складу харчового раціону людини та більш ніж на 50 % забезпечують організм у добовій потребі калорій та енергії. Це енергетичний матеріал для будь-якої діяльності людини. Їх вживають у їжу у декілька разів більше, ніж жирів і білків. Протягом життя людина в середньому споживає близько 15 тонн вуглеводів, у тому числі більше 2,5 тонн моносахаридів, або простих цукрів.

    

• Вуглеводи – це оксигеновмісні органічні сполуки, склад яких можна виразити загальною формулою Cn(H2O)m.
• Вони поділяються на моносахариди (фруктоза, глюкоза, рибоза, дезоксирибоза та ін.), дисахариди (сахароза, лактоза, мальтоза та ін.) та полісахариди (крохмаль, целюлоза, глікоген, хітин).
• Ди- і полісахариди піддаються гідролізу з утворенням моносахаридів.
• Для вуглеводів використовують тривіальні назви, більшість мають закінчення -оза.
• Вуглеводи споживають у їжу, використовують у кулінарії та харчовій промисловості, у лікуванні та фармакологічній промисловості, вони є джерелом енергії для організму, відіграють важливу роль у збереженні і відтворенні генетичної інформації, є компонентом текстильної та целюлозної промисловості.

Домашнє завдання :

Підготувати навчальний проект за темою на вибір:" Дослідження хімічног складу їжі", "Хімічний склад жувальних гумок", " Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною"

9 клас

Тема: Крохмаль і целюлоза -природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і крохмаль.

1. Опрацювати параграф 38 ст.196.

2. Провести домашній експеримент "Виявлення крохмалю в харчових продуктах"

3. Переглянути відео за посиланням :https://youtu.be/OoIqwdX9Lgg

https://youtu.be/3RRdGrnnwCc

8 клас

Тема:Генетичний звязок між основними класами неорганічних сполук.

1.Опрацювати питання ст.190.

2. Вивчити параграф 34.

3.  Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/IB0BFLnWWyE

       За складом неорганічні сполуки поділяються на чотири класи: оксиди, основи, кислоти, солі.

       Згадайте, де ми зустрічалися з оксидами в процесі вивчення хімії.

       У 7 класі під час вивчення постої речовини кисню. Внаслідок згоряння різних речовин у кисні утворюється продукт їхньої взаємодії – оксид. Тому невід’ємна частина будь-якого оксиду – Оксиген.

       Оксиди – це складні речовини, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один із яких – Оксиген.

       Наводимо приклади оксидів із навчальної таблиці.

       Основи - це складні речовини, що складаються з атомів металів та однієї чи кількох гідроксильних груп –ОН. Наприклад: Са(ОН)2, Мg(ОН)2, NаОН, Fе(ОН)3.

       Кислоти – це складні речовини, що складаються з атомів Гідрогену та кислотних залишків. (Гідроген у кислотах записується перед кислотним залишком). Наприклад: НNO3, H2SO4, H3PO4, H2SO3.

       Солі - складні речовини, що складаються з атомів металів і кислотних залишків. Наприклад: K₂SO₄, CuSO₄, MgSO₄.

       Сьогодні ми поглибимо знання про оксиди, їх склад та назви.

7 клас

Тема: Значення води і водних розчинів уприроді та житті людини. Кислотні дощі.

1. Опрацювати параграф 29.

2. Усно дати відповіді на питання ст.161.

3.Провести домашній експеримент ст.162.

4. Підготувати еколого-економічнийпроект "Зберігаючи воду - заощаджую родинний бюджет"

5. Переглянути відео за посиланням:https://youtu.be/o1Wb2RqQNQc

https://youtu.be/yXVLaM5mbuk

6.Роль води і водних розчинів у природі. Без води не можна уявити нашої планети. Вода вкриває більшу частину її поверхні, створюючи одну із трьох «сфер» Землі — гідросферу, складовими якої є моря, океани, річки, озера. Гідросфера межує з атмосферою та літосферою; між цими частинами планети відбувається колообіг води (мал. 84), а за її участі — колообіги багатьох хімічних елементів. Завдяки розчиненню у воді різні природні речовини «подорожують» поверхнею Землі, в її надрах, розсіюючись або накопичуючись в окремих районах, беруть участь у хімічних реакціях з утворенням компонентів ґрунту, мінералів.

Вода — учасник фотосинтезу в рослинах. Крім цього, вона забезпечує їх живлення.

Мал. 84. Колообіг води

Природні розчини потрапляють у рослини через коріння, постачаючи їм необхідні речовини. Без води було б неможливим виведення з організмів продуктів їхньої життєдіяльності.

Дуже важливим для природи є те, що вода, маючи велику теплоємність, повільно охолоджується взимку й так само нагрівається влітку, внаслідок чого пом’якшує клімат.

7 клас

Тема: Взаємодія води з оксидами. Поняття про кислоти і основи. Поняття про індикатори.

1.Вивчити параграф 28.

2. Виконати завдання письмово ст. 156 №11,12.

3.Переглянути відео за посиланням.https://youtu.be/kjtGcveOosY

4.Зробити конспект.

• Дайте визначення поняттю «оксиди».
• Які елементи входять до складу оксидів?
• Де в природі трапляються оксиди?
• Що таке розчинник?
• Чи всі речовини добре розчиняються у воді.